Посвята в козаки членів військової чоти козацької сотні Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке»
Немаловажним буде зазначити, що зазвичай посвята в козаки проводиться нами у храмах з обов’язковою участю козацького священника. Як правило, така посвята здійснюється на свята Хрещення Господнього та Покрову Пресвятої Богородиці. Однак свої корективи внесли в установлені традиції паланки військові дії та священики.
Тож, урочистості з посвяти та прийняття козацької присяги, мужніх захисників України, відбулися 15 березня 2023 року біля пам’ятного знаку святому праведному Петру (Калнишевському) у Сумському міському козацькому сквері його імені.
На цей урочистий захід прибули члени козацьких родин, представники козацької старшини паланки та її прес-центру.
Урочистості розпочалися козацьким молебнем, який здійснив військовий капелан ієрей Олег Гаврилюк. На єктинії отець Олег додав прохання: про отамана Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» генерал-полковника Віктора Ляха, його козаків і козачок, командира військової частини 3051 Національної гвардії України підполковника Євгена Казанцева з його особовим складом, членів добровольчих формувань, усіх інших захисників рідного краю.
Ним було виголошено тропарі: Покрову Пресвятої Богородиці, Архистратигу Михаїлу та преподобному Іллі Муромцю.
Під час молебну священик попросив всіх козаків перехреститися і хором виголосити молитву Господню та Символ віри. При цьому він зачитував молитву Господню та Символ віри по частинах, а всі кандидати в козаки гучним хором повторювали за ним.
Після молебну було здійснено вшанування останнього кошового отамана Запорозької Січі, святого праведного Петра Калнишевського покладанням квітів до пам’ятного знаку.
Генерал-полковник Віктор Лях привітав кандидатів в козаки з успішним проходженням річного випробувального терміну, подякував їм за зразкову службу в добровольчому формуванні територіальної громади м. Суми та побажав гарного настрою й насолоди від незабутніх пережитих почуттів. Адже справжній чоловік посвячується в козаки та приймає присягу тільки один раз у своєму житті.
Кандидати в істинні козаки вишикуються у дві шеренги. Перед ними стали: отаман, начальник штабу, військовий священик, прапороносець.
Начальник штабу паланки генерал-осавул Василь Северин зачитав наказ отамана Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» і розпочав читати присягу козака по частинам, всі гучно, злагоджено, хором повторювали текст присяги:
« Я, (кожен за чергою номерів називає прізвище, ім’я, по батькові),
вступаю до лав Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» і, перед Пречистою Богородицею, Господом Богом, святим праведним Петром Калнишевським, всіма святими та козацькими побратимами, урочисто присягаю бути вірним козацьким звичаям, традиціям, товариству паланки і всьому народу України.
Присягаю самовіддано обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, під час бою зберігати холоднокровність і зосередженість, влучно стріляти, сумлінно і чесно виконувати козацькі та військові обов’язки, накази отаманів і командирів військових частин, неухильно дотримуватися Конституції України, Законів Божих і Статуту Збройних Сил України, зберігати козацькі та державні таємниці.
Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах держави, віри православної, Козацтва Запорозького, дотримуватися правил безпеки при виконанні бойових завдань, не легковажити життям, завжди пам’ятати, що тільки живий воїн може боронити Україну.
Присягаю ніколи не зрадити козацтву і народу України!»
Після прийняття козацької присяги, кожен кандидат у козаки, за чергою номерів у шеренгах підходить до столу. Засвідчує прийняття козацької присяги своїм підписом. Затим прямує до капелана, котрий благословляє його хрестом на зразкове козацьке служіння.
Далі здійснюється ритуал цілування козацького прапору.
Козак прямує до прапороносця, зупиняється за два метри від нього, на якусь мить становиться струнко, робить крок назад правою ногою і опускається на її коліно так, щоб воно було нарівні з лівою ногою. При цьому зігнута в коліні права нога й тулуб мають складати пряму лінію. Тобто, вшановуючи козацький прапор, новобранець має стояти на коліні прямо.
Прапороносець схиляє прапор. Кандидат у козаки шанобливо й бережно бере в руку кінець прапора і, злегка схиливши голову, цілує його. Дехто з кандидатів в козаки, перш ніж поцілувати прапор, бережно прикладає його до свого серця. Далі піднімається, розвертається та прямує до отамана на посвяту в козаки.
При здійсненні ритуалу посвяти в козаки, кожен кандидат підходить до отамана, стає на праве коліно. Отаман, покладаючи шаблю на праве і ліве плече, гучно промовляє: В ім’я Святої Трійці: Отця, і Сина і Святого Духа! У пам’ять славного Січового товариства ти, Андріє, посвячуєшся в козаки!
Далі виголошує повчальні слова: «Служи, козаче, вірою і правдою Українському народу, Українській Православній Церкві та Міжнародній громадській організації «Козацтво Запорозьке». Дорожи наданим званням козака і будь вірним сином свого народу»! Після таких слів, отаман бере шаблю у дві руки й підносить її до обличчя козака, який цілує козацьку зброю й гучно говорить: «Слава козакам».
Вставши і розвернувшись лицем до козацького строю, чітко, виразно й гучно промовляє слова: "Служу козацтву, Вірі Православній та українському народу!" Крокує до строю та займає своє місце.
Немаловажним, цікавим і пам’ятним для істинних козаків є ритуал смирення. Під час такого ритуалу, отаман, привітавши всіх з прийняттям присяги і посвяти у славне козацьке товариство, подає команди: «Рівняйсь! Струнко!», «Перша шеренга, три кроки вперед – руш!», «На коліно!». Заходить з тилу, дає цінні настанови й тричі ударяє кількох козаків батогом по спині, щоб не зазнавалися. Так, наприклад, приводячи до смирення отамана козацької чоти, сотника Геннадія Приймака, наставляючи на правильну взаємодію з підлеглими козаками, гучно виголошував: «Тепер ти, Геннадіє, не просто керманич козацької чоти! Ти батько! І, як батько, будь справедливим до кожного козака настільки, наскільки б був у відношенні до свого рідного сина. При всьому цьому будь одночасно і добри, і суворим, і вимогливим, і щедрим, Тримай порядок настільки, щоб у твоїй чоті, як у зразковій родині, ні в якому разі на порушилися добрі й побратимські взаємовідносини. Будь справжнім батьком і мудрим порадником для кожного з них». Після гарної настанови й третього удару батогом по спині, козак гучно вигукує: «Дякую , Батько, за науку!»
Застосувавши гнучкий виховний метод для смирення отамана військової козацької чоти, отаман паланки передав йому батіг, щоб саме він по-батьківськи наставляв і «частував» своїх підопічних. Сотник Геннадій Приймак підбирав потрібні та приємні настанови для кожного з 20-ти своїх синів, а щодо тих, хто полюбляє горілочку – так «причастив», що ті реготали від нестерпимого болю.
Після посвяти, кожному з козаків було видано козацьке посвідчення з указаними званням та посадою. Це найбільш радісна подія у їхньому життя. Тепер вони (як козаки) нарешті отримали право носити на своїх військових літніх польових костюмах пагони зі званнями від сержанта (козака) до майора (осавула) включно. Тому кожен козак зажадав мати особисте фото вручення козацького посвідчення.
Як правило, на завершення таких урочистостей було здійснено загальне вітання і обмін враженнями. Зі словами короткого вітання долучилися: отаман паланки, начальник штабу паланки, капелан і отаман військової чоти істинних козаків. Привітали один одного і козаки. До вітання долучилися рідні та друзі.
І насамкінець – загальне фото на добру згадку.
Та й на цьому урочистості не завершилося. Справжнє чоловіче свято з прийняття присяги й посвяти в істинні козаки продовжувалося за застольною козацькою трапезою разом з військовим капеланом. За непорушними козацькими звичаями свято мало продовження і за сімейним столом у кожній козацькій родині.
Прес-центр Сумської паланки
МГО «Козацтво Запорозьке»
© 2023 МГО "Козацтво Запорозьке"