14 жовтня козачата Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» (МГО КЗ) учні Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 25 завітали до ІІІ-го дивізіону «Н-ської» військової частини з тим, щоб привітати командирів та солдат з Днем захисника України.
Адже саме у цій військовій частині служить один з улюблених наставників козачат – молодший сержант Михайло Лойко, заступник командира взводу 9-ї батареї, батько берегиньки Валерії Лойко. У цій батареї служив і гідно виконував свої обов’язки Почесний громадянин м. Суми, молодший сержант Олексій Калюжний, який загинув 3 вересня 2014 року під час обстрілу базового табору з території Російської Федерації. Його портрет на мармуровій дошці вмонтовано на стелі пам’яті КУ ССШ І-ІІІ ст. №25, до якої козачата завжди кладуть живі квіти, перш ніж здійснити добрі суспільно корисні справи.
Делегацію дорослих і козачат до військової частини очолили генерал-командор Віктор Лях – отаман Сумської паланки МГО КЗ та берегиня Ліна Крівшенко – перша вчителька козачат та Світлана Немченко – класний керівник 5-В козацького класу. У селі Великі Будки Недригайлівського району їх зустрічали і супроводжували майор Юрій Герасимчук, заступник командира третього дивізіону та старший лейтенант Олег Отич, заступник командира батареї з морально-психологічного забезпечення. У ході зустрічі були обговорені питання взаємодії Сумської паланки МГО КЗ та ІІІ-го реактивно-артилерійського дивізіону з розв’язання проблем військово-патріотичного виховання учнів козацьких класів та оптимальної організації ротації особового складу ІІІ-го дивізіону.
У зоні проведення антитерористичної операції особовий склад у переважній більшості жив у наметах. Один з підрозділів мешкав у двоповерховому будинку, який був наданий місцевим лісництвом. У цьому будинку солдати за свій рахунок придбали та встановили бойлер, телевізор, комп’ютер, підвели інтернет, щоб не бути повністю відірваними від світу й позбавленими цивілізації. Згодом спорудили баню.
Слід зазначити, що напружене життя чоловіків, що вимагало повного самообслуговування та супроводжувалося очікуваними ризиками, помітно позначалося на поведінці захисників України. У більшості наших захисників виникали почуття видимого протиріччя. Так, з одного боку у них зростала впевненість у своїх силах, відчуття своєї боєготовності, здатності виживати в надважких умовах бойових дій, що значно підвищувало їх соціальний статус в очах співвітчизників і викликало обоюдну радість. З іншого боку – засмучувало, адже воїнам ставало важко змиритися з цивільною розхлябаністю населення, в якій часто відсутня чоловіча зібраність, відповідальність за свої обов’язки, що починало дратувати гартованих бійців.
Так чи інакше солдати й офіцери починали потребувати відповідної реабілітації з відновлення свого морально-психологічного стану. З цієї та багатьох інших причин дивізіон і був виведений із зони антитерористичної операції й повернутий на Сумщину для тривалого відпочинку.
У процесі такого відпочинку буде проходити відновлення боєздатності й доукомплектування військових підрозділів, організована ротація особового складу (тобто надання відпусток, здійснення звільнень та мобілізації).
Третій реактивно-артилерійський дивізіон унікальний тим, що він одночасно силами трьох батарей успішно виконував завдання у 3-х оперативно-тактичних угрупуваннях: «Луганськ – Донецьк – Маріуполь». Багато з бійців офіцерського й рядового складу відзначено відомчими й державними нагородами.
Кімнати бувшої Велико-Бубнівської школи, в яких оселилися солдати й офіцери, не були придатні для житла. Та вже за кілька днів вони встановили у кожній з них буржуйки. Обладнали душ і банно-пральний комплекс.
У батальйоні в переважній більшості служать 30 – 40-річні чоловіки. Майже всі вони одружені. Враховуючи зрілість і відповідальність особового складу, для нормалізації їх морально-психологічного стану й відновлення гарного самопочуття офіцерів, сержантів і рядових почали відпускати для відвідування родин.
Немалу роль у такій реабілітації відіграла й наша дитяча козацька чота імені святого праведного Петра Калнишевського. До того ж – з першої й до останньої хвилини зустрічі. Воїнів приємно здивували діти в камуфляжних одностроях з козацькими шевронами і відповідною виправкою.
Вразила зворушлива зустріч маленької берегиньки Валерії Лойко зі своїм татом. Сержантам і солдатам сподобалася зацікавленість козачат їхньою індивідуальною зброєю. Вони навчили козачат тримати автомати в руках і безпечно поводитися з ними та залюбки фотографувалися з майбутніми захисниками України. Показували їм кімнати відпочинку та сну, розповідали про буденне солдатське життя, ратну й трудову звитягу захисників України. Спілкуючись з сержантами діти дізналися багато цікавого про сучасні військові протистояння та ін.
В актовій залі козачата виступили перед воїнами зі змістовною концертною програмою до якої ввійшли хорові козацькі пісні з демонстрацією танців і вправ, міні-вистави, хорові вигуки, бойові гасла та заклики, вірші, гуморески, хорові вітання особового складу з Днем захисника України.
Козачатам віддячили гучними оплесками, згущеним молоком і вівсяним печивом, пригостили солдатським обідом. Влаштували для них заняття з розбирання-збирання автоматів Калашникова. Показали їм парк військової техніки, а козачата залюбки повторили тут окремі номери своєї концертної програми просто неба – тепер вже для військових, котрі стояли на варті. Десятки учнівських запитань, десятки серйозних, жартівливих і дотепних відповідей досвідчених воїнів, сміх дорослих і дітей, схвильовані обличчя молодої генерації та рано посивілих ветеранів реактивно-артилерійського дивізіону стали в День захисника України справжнім святом і гарною релаксацією для контрактників Збройних Сил України, незабутнім уроком мужності для козачат – майбутніх захисників Вітчизни.
генерал-командор Віктор Лях,
отаман Сумської паланки МГО КЗ