Козаки Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» досить вдало використовують кожну нагоду для навчання й виховання наймолодших членів своєї громади. Залучають до такої роботи багатьох фахівців військової справи. У нагоді став для них і воєнний стан, під час якого в Сумах на кордонах міста було встановлено шість блокпостів (чотири з них стаціонарні: по вул. Роменська, вул. Харківська, проспект Курський, вул. Білопільський шлях та два – пересувні). На них цілодобово діють посилені наряди військовослужбовців роти оперативного призначення Національної гвардії України в/ч 3051 й поліцейських Сумського відділу поліції ГУНП і роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області.
Навчання сумських козачат, затребуване часом
Головним завданням військових національної гвардії і поліцейських є спостереження за рухом усіх видів транспортних засобів, їх перевірка щодо перевезення заборонених речей, зброї, вибухівки, механізмів і предметів, які викликають підозру тощо.
Непроглядні тумани, дощі, снігопади, холодні пронизливі вітри не стають перепонами для надійного захисту славного козацького міста Суми від проникнення в нього диверсійних груп і військової техніки ворога. У будь-яку негоду нацгвардійці і поліцейські сумлінно виконують свої обов’язки з запобігання різного роду кримінальних порушень: незаконного перевезення зброї, боєприпасів, наркотичних речовин і засобів, а також багатьох інших заборонених предметів, що шкодять здоров’ю людини та природі довкілля.
У цьому пересвідчилися козаки, берегині та учні 2-В козацького класу КУ ССШ І-ІІІ ст. № 25 м. Суми, котрі прийшли на блокпост по вул. Роменська, щоб ознайомитися з діями військових під час воєнного стану. 10 грудня тут несли службу старший лейтенант Микола Ульяненко із Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області та капрал Ігор Шептуля – поліцейський роти № 4 батальйону УПП в Сумській області. Вони почергово зупиняли транспортні засоби, перевіряли їх та осіб на предмет заборонених речей.
Дорослі й малі козаки пильно стежили за діями поліцейських. Вони бачили, що не кожному з водіїв подобалися такі зупинки й перевірки, декотрі з них сварилися. У такому випадку капрал Ігор Шептуля вибачався й водночас просив водіїв з розумінням ставитися до виконання поліцейських обов’язків під час уведення воєнного стану в окремих областях України. Адже виконання таких обов’язків потрібно не тільки їм – поліцейським патрульної поліції, – а й державі, збереження її цілісності й незалежності, збереження життя кожного з водіїв України і, зокрема, – мешканців м. Суми.
На прохання берегині Ліни Крівшенко, класного керівника козацького класу, поліцейські погодилися долучитися до військово-патріотичного виховання козачат. Провели для них цікаве й захоплююче теоретично-практичне заняття з правил несення патрульної служби на блокпосту.
Практичне заняття викликало незвичайне захоплення і незгладиме враження в усіх учасників цього дійства. Тут здійснилась мрія окремих козачат…
На дорогу разом з капралом Ігорем Шептулею виходить козача Давид Пономаренко. В його руках жезл – «червоний леденець». Він інформує обраному виду транспорту про зупинку і жезлом вказує на її місце. Впевнено підходить до легкового автомобіля, вітається з водієм й чітко представляється: «козача Давид Пономаренко – стажер капрала Ігоря Шептулі. Перепрошую, що у такий складний для країни стан, Ви зупинені з навчальною метою. Прошу Вас пред’явити документи. Досить невпевнено звіряє фото водійського посвідчення з обличчям власника, яке дещо різниться згідно віку (поліцейський наставник Ігор Валерійович підходить ближче й заспокоює «патрульного» Давида). Добре, тепер відкрийте будь-ласка багажник і покажіть предмети, що перевозите…». Водієм такого дивного затримання став 43-річний Віталій Войтенко. Він по-батьківські добре поставився до навчання і з готовністю відгукувався на всі прохання маленького патрульного. Бо ж розумів, що всі такі заходи і сьогодні, і в майбутньому здійснюються для безпеки громадян, збереження їх здоров’я і життя
.
У процесі досить тривалого для дитини перебування на посту, козачата помітили, що військові національної гвардії та поліцейські тримаються окремо на певній відстані. При з’ясуванні причин, дізналися, що це пов’язано з виконанням різних службових обов’язків. Під час зупинки й обстеження транспортних засобів, нацгвардійці забезпечують безпеку роботи поліцейських: пильнують за діями водія та пасажирів і водночас за рухом іншого автотранспорту.
Інколи нацгвардійцям і поліцейським допомагають їхні чотириногі напарники. Слід зазначити, якщо від людини і можна приховати якісь недозволені предмети, то завдяки чутливому нюху службового собаки через блокпост не провезти жодну контрабанду – особливо, коли на контролі працюють такі професіонали як четвероногий Таліб зі своїм господарем –старшим прапорщиком Миколою Калітіним.
Нацгвардійці також розповіли козачатам і про те, що додатковий наряд у складі кінолога завжди виділяється під час уведення плану перехоплення або «Сирени» при здійсненні спроби збройного пограбування, розшуку озброєного дезертира, небезпечного злочинця, тощо.
Козаки, берегині, козачата бачили й відчували, що у старшого лейтенанта Миколи Ульяненка, капрала Ігоря Шептулі, старших солдат Віталія Макаренка та Романа Осадчого настрій піднімався тоді, коли водії позитивно відносилися до тих заходів, що проводилися ними на встановлених блокпостах.
У козачат виникло до озброєних постових багато серйозних і по-дитячому наївних запитань, як наприклад:
– Як називається автомат?
– Чим відрізняється АКС-74 від АКС-74У?
– Скільки магазинів до автомату беруть із собою постові?
– Скільки патронів уміщується в одному магазині?
– Що знаходиться у ваших аптечках?
– Чи є тут танки?
– Як Ви тут спите?
– Чи Ви не голодні?
– А може, все таки, Вам принести чогось поїсти?
Дорослим дуже сподобалася відповідь вартових на останнє запитання: «Щиро дякуємо, але нам нічого від вас не потрібно, окрім того, щоб ви добре навчалися, були здоровими, дотримувалися правил дорожнього руху й були дуже уважними на пішохідних переходах».
Старший солдат роти оперативного призначення національної гвардії Віталій Макаренко розповів козачатам багато цікавого й корисного для їх зростання, а Михайлика Сідаша навчив чистити та розпалювати грубу, правильно сушити та підкидати дрова, відкривати й закривати дверцята.
Нацгвардієць настільки сподобався козачатам, що кожен з них виявив бажання заступити на навчальну службу разом з Віталієм Макаренком. Першим став на варту Тимофій Толстенков, як один із самих дисциплінованих козачат. Після нього кілька хлопчиків пройшли подібне випробування. На завершення «служби», Тимофій підійшов до Віталія Олександровича і від імені дитячої козацької громади подякував йому за цікаві розповіді, навчання, настанови і мужність.
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ У ЖИТТІ СУМСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ГРОМАДИ
Згідно різних переказів Миколай народився у 270 р. н.е. у грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія). Його батьки були багатими та глибоко віруючими християнами, котрі охрестили сина відразу після його народження. Змалку Миколай був дуже релігійним. Він вирішив присвятити своє життя богослужінню. Достеменно відомо, що будучи вченим юнаком, Миколай переселяється до Мири, де продовжує навчання, а його дядько-єпископ висвячує ще молодого Миколая на священика.
Св. Миколай зараховується до лику святих: як такий, хто опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців і лучників.
Оскільки святий Миколай вважається покровителем моряків, існує версія, що він був мореплавцем або рибалкою.
Отже, по-особливому вшановується моряками Військово-морського флоту Збройних Сил України та козакіми усіх козацьких організаціях України.
Свято святого Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. За повір’ям, в ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Перед тим як заснути, діти України пишуть святому Миколаю листи, у яких вказують, що хорошого та поганого вони вчинили протягом року, і просять про подарунки.
На всій території України віруючі християни влаштовують обіди на честь святого Миколая. У багатьох областях України господар, прийшовши цього дня із церкви, бере миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля і йде кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та збережи нас від усякого лиха!».
Про святого Миколая складено дуже багато дороговказів, пісень, переказів, казок, легенд. Його вшановують у кожній українській родині, у кожному сучасному дошкільному та навчальному закладі України.
19 грудня у День святого Миколая учні дитячої козацької чоти імені святого праведного Петра Калнишевського 2-В козацького класу у повній мірі проявили свою громадську активність – влаштували три святкові заходи для дошкільнят й учнів 1-х – 11-х класів:
о 08.15 – для учнів 1-Б і 1-В класів КУ Сумська СШ І-ІІІ ст. № 25;
о 11.00 – для 100 обдарованих учнів, і 22 дітей пільгових категорій (до яких належать сироти та ДПБП, інваліди й малозабезпечені) з 1-го по 11 класи КУ Сумська СШ І-ІІІ ст. № 25;
о 15.00 – для дітей учасників бойових дій у Комунальній установі "Центр обслуговування учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та членів їх сімей" Сумської міської ради.
Щодо останнього, – козачата виявили справжній патріотизм. Цей захід ними не був спланований. Та коли маленькі козачата дізналися, що жоден з колективів, до яких зверталися працівники цього затребуваного Центру, не знайшли можливості виступати перед дітьми, серед яких були й ті, батьки яких поплатилися життям, відстоюючи цілість нашої держави, – запалали бажанням приголубити, звеселити таких дітлахів своїми виступами, поділитися з ними радісними почуттями, що переповнюють гарячі козацькі серця у День святого Миколая. Традиційно у всі часи козаки опікувались сиротами та знедоленими дітьми, а на свято Миколая приносили їм подарунки.
Інформація надана отаманом Сумської паланки МГО "Козацтво Запорозьке" - Генерал-командором Віктором Лях
Це передусім те улюблене, чарівне і чудове дитяче свято, на яке їх вітають батьки та друзі бажаними дарунками, гарними словами, усмішками і цілунками… Тож, одним з головних завдань Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» є максимальне наближення дітей і підлітків до дотримання традицій і звичаїв славного Січового товариства, навчання їх щедро ділитися своєю радістю зі своїми ровесниками й молодшими за віком.
Дорослим приємно спостерігати за зростанням своїх підопічних. Вони, у порівнянні з іншими учнями школи, почувають себе більш досвідченими за своїх однолітків і, навіть, старших школярів. Козачата з непідробним завзяттям готуються до відзначення Дня святого Миколая. Несуть усім дітлахам радість і здивування. Дарують кожному з них «мішечок» гарних і незабутніх вражень. Дивишся на таких козачат і в кожному з них бачиш маленького Миколайчика, маленького Янголятка, здатного до здійснення необхідних для нашої Неньки-України корисних звершень. І завжди вражаєшся тому великому впливу виховання, яке криється у надбаннях козацької педагогіки.
Ми переконані, що у такі миті життя дитячий світ робиться казковим, діти перевтілюються, добрішають. У той же час, пережиті почуття прояву кращих якостей персонажів, ролі яких вони так охоче виконують, залишаються у дитячій пам’яті на все життя і часто слугують спрямовуючими векторами у майбутній доброчинній діяльності дорослої людини.
Роль святого Миколая виконував Тимофій Толстенков, а маленьких янголят – Уляна та Марія Тімохіни. Вони так майстерно грали, що діти вірили їм і по-дитячому щиро реагували на їх слова (фото 7095, 7468, 7232,).
Тож, коли святий Миколай запитав у дітвори, чого б ті хотіли, то вони навперебій почали вигукувати свої бажання.
Хтось із них хотів би лялю, коника, собачку, качку, хтось – зайча чи іншу цяцьку. Хтось хотів цікаву книжку про кота, або про мишку, про маленьке козача і про справи козака… Хтось хотів би братика… Хтось хотів лиш черевички, гарну блузку, дві спіднички, на голівку – синю стрічку, а найбільш – малу сестричку, щоб її маленьку вчити і у возику возити… Бажань було стільки багато, що їх не перелічити…
Однак мудрий, добрий і щедрий святий Миколай запевнив малечу в тому, що усі їхні побажання будуть здійснені у цьому й наступному 2019 році.
Піднесений настрій дітей сприяв їх залученню до сумісного виконання пісні-хороводу «Ой, хто, хто, Миколая любить», яка завершується проханням: «Миколай, молися за нами, благаєм тебе зі сльозами, ми тя будем вихваляти, ім'я твоє величати, Миколаю!».
Янголи Уляна та Марія сповіщають малечу, що святий, щедрий Миколай йде щороку в рідний край. Чемним він несе дарунки, а нечемним – жмут різок. Останнім пропонують долучитися до гри й виправити свої недоліки. І знову лунають оплески і сміх.
До дітей виходить Ілона Алещенко для проведення колективної гри на виявлення чемних вчинків. Вона виголошує гарні й негожі вчинки і ті діти, які згодні з нею, хором відповідають: «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – мовчать.
• Хто співає, веселиться і роботи не боїться?
• Хто із вас таких хороших, на каток іде в галошах?
• Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?
• Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?
• Хто із вас, скажіть лишень, на зарядці день у день?
• Хто найбільш із вас зумів з річки виловить корів?
• Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?...
На сцену вибігають Дмитро Рогожний і Антон Зінченко, їх важко впізнати, бо ж вони виконують ролі чортиків: розфарбовані, метушливі (крутяться, борсаються, показують один одному язика, міряються силою, кувиркаються через голову, високо підстрибують, пританцьовують, буцаються ріжками…). Своїми діями хочуть чемних діточок поробити злими. Адже у пеклі, де вони живуть, дарунки – то різки. Тож усім дітям вони принесли й роздали різочки (фото 6960, 6980, 7170).
Чортики провокують добрих і чемних хлопчаків Давида Пономаренка і Єгора Герасименка на недобрі вчинки. Хлопчики відчувають, що не в силах противитись нечистим і тоді Єгор згадує бабусині настанови – хрестить чортів, а ті перелякано зойкають і стрімко тікають від вихованих дітей.
На сцену виходить Георгій Калітай і проводить гру на знання вчинків святого Миколая та залучає всіх до виконання пісні «Ходить по землі святий Миколай».
Дуже гарно зі своїми обов’язками справилася Поліна Мажуга. При проведенні хвилинки доброти вона виявляла винахідливість, кмітливість і мужність. Порадував своїм віршем і Кіріл Драган.
Усі козачата були задіяні у театралізованій виставі. У цей чудовий день вони артистично вітали школярів з великим дитячим святом, декламували гарні віршики, жартували, співали, танцювали, показували міні-вистави. Від імені всіх учасників святкового дійства козачата просили у Бога не цукерок і грошей, а здоров’я мамі й тату, миру, щастя в кожну хату, слави й волі всій родині – нашій рідній Україні, благали Святого Миколая обдарувати їх теплотою, ласкою, добротою, а ще – дати щастя всьому українському народу.
Активними співучасниками цього дійства стали глядачі, які залюбки підспівували юним акторам, гралися в запропоновані козачатами колективні ігри, щиро аплодували й весело сміялися.
Свята, проведені козачатами, підняли настрій школярам, занурили їх у вир традиційного життя українського народу, пробудили бажання до здійснення добрих вчинків у такий довгоочікуваний святковий день.
На завершення урочистих заходів усім дошкільнятам і школярам вручалися смачні солодкі ласощі. Козачата отримували їх – тричі. Незвичайні дарунки у день святого Миколая діти отримали від берегинь Ліни Крівшенко та Рити Осадчої – членів жіночої козацької громади «Берегиня» при Сумському міському курені Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке» та протоієрея Олега Швеця – священика дитячої козацької чоти імені святого праведного Петра Калнишевського.
Такі чудові дійства відбулися за ініціативи берегині Ліни Крівшенко – вчителя козацького класу. Їй допомагали Оксана Сагайдак – педагог-організатор та Людмила Стародима – вчитель музичного мистецтва.
Спонсорами свята до Дня Святого Миколая у КУ Сумська СШ І-ІІІ ст. № 25 стали: Євген Кіктенко – директор ТОВ «Сумське АТП 15954»; Олексій Гусєв – приватний підприємець; Ганна Ніколаєнко – директор ринку Роменського мікрорайону, Ірина Пономаренко – директор магазину «Наш Маркет».
Спонсорами свята до Дня Святого Миколая у КУ "Центр обслуговування учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та членів їх сімей" Сумської міської ради стали Олександр Мордванюк – директор цього центру та Раїса Вороненко – голова правління Благодійного фонду «Милосердя».
Інформаційним спонсором усіх трьох заходів стала Сумська паланка Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке».
Дорослим і малим козакам було приємно відчувати, що й при відзначенні Дня святого Миколая вони дотрималися традицій і звичаїв Запорозького козацтва. Як завжди, у їхніх урочистостях брав участь козацький священик протоієрей Олег Швець з Пантелеймоновського храму Української Православної Церкви м. Суми. Нам також було приємно усвідомлювати, що переважна більшість членів обласної козацької громади – воістину віруючі люди, що у їх життєдіяльності, серед якої й виховання гідних козацьких спадкоємців, завжди присутній Бог, Син Божий і Святий Дух, що без Божої присутності ми б, за будь-яких сприятливих умов, не досягли б того успіху, який маємо у вихованні козачат, у ратній і трудовій звитязі дорослих побратимів Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке».
© 2022 МГО "Козацтво Запорозьке"
Пишіть нам: