Відзначення свята Сампсона Странноприїмця
10 липня 2019 року козаки та берегині Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» приїхали до храму Різдва Богородиці с. Кам’янка Тростянецького району Сумської області з тим, щоб разом з козацьким священиком отцем Олексієм, прихожанами та гостями відзначити свято Сампсона Странноприїмця.
Цього разу гостями протоієрея Олексія Селегеня були також протоієрей Олег Лисенко – настоятель Свято-Миколаївського храму с. Великий Тростянець Полтавського району Полтавської області та протодиякон Олександр Сабко.
Понад 10 років тому на території старинного храму Різдва Богородиці с. Кам’янка отець Олексій заснував «Обітель Милосердя» на честь преподобного Сампсона Странноприїмця. У цій благородній справі йому в якійсь мірі допомагали і меценати, і козаки, і мешканці села Кам’янки. Та все ж основну роботу він здійснював самотужки, чим заслужив велику повагу та любов мешканців Кам’янка та священства чисельних єпархій Української Православної Церкви.
Під час Божественної літургії у храмі преподобного Сампсона Странноприїмця в Будинку милосердя, козаки, разом з прихожанами та гостями, молилися, сповідувалися, славили справи Сампсона Странноприїмця та причащалися Таїн Христових.
Вони взяли участь у хресній ход і навколо Різдво-Богородицького храму, під час якої молилися за мир в Україні, здоров’я своїх близьких , а також поминали покійних на церковному кладовищі.
Після хресної ходи віруючи зайшли до старинного храму Різдва Богородиці (у якому на цей час здійснювався ремонт)і також помолилися
Під час трапези, з благословення протоієрея Олексія Селегеня, генерал-командор Віктор Лях виголосив промову:
«Дорогі наші брати і сестри! Щиро вдячний вам за спільні молитви. Козаки в однаковій мірі вражаються самовідданій праці і преподобного Сампсона Странноприїмця і свого духовного наставника протоієрея Олексія Селегеня, І нашого дорогого гостя з Полтавського Хресто-Воздвиженського монастиря протодиякона Олександра Сабко. Вони є дієвим прикладом служіння своєму народу. Перший був багатим і знатним. Отримав чудову різнобічну освіту, оволодів лікарським мистецвом, знаннями про Бога і Його Закони. Своїми лікарськими здібностями і зразковим володінням Словом Божим Сампсон безкоштовно лікував і ретельно доглядав хворих.
Господь благословив труди Сампсона і дарував йому силу чудотворення, адже він з роками ставав істинним носієм Божої благодаті. Сампсон безпомилково визначав недуги і творив чудесні зцілення лише дотиком руки до хворого місця. Усе своє життя присвятив служінню ближнім і відчував при цьому неабияке задоволення. У наші дні в таке непросто повірити, а ще важче поставити себе на місце Сампсона Странноприїмця.
Вже вкотре, молячись на літургіях, приурочених пам’яті Сампсона Странноприїмця, ми з вами переосмислюємо своє життя, набираємося життєдайних сил і Божої благодаті, намагаємося хоча б якоюсь маленькою часткою бути схожим на такого благодійника. А ще під час таких релігійних заходів у нас виникає усвідомлена потреба доносити до людських сердець знання про життя таких преподобних, якими були Сампсон Странноприїмець, Микола Чудотворець, Серафім Саровський.
Козаки переконані, що і молитви, і проповіді, і окремі висловлювання на адресу преподобного Сампсона Странноприїмця сприяють очищенню і збагаченню душі віруючої людини.
Не можу не відзначити Богоугодних справ нашого шановного гостя – протодиякона Олександра Сабка, який побудував на Полтавщині три величні храми, зібрав найчисельнішу у світі колекцію ікон, козацької зброї й іншої старини.
Тож сьогодні, ми виражаємо вдячність протоієрею Олексію Селегеню, протоієрею Олегу Лисенку, протодиякону Олександру Сабку за самовіддане служіння знедоленим людям, як це робив свого часу преподобний Сампсон Странноприїмець.»
На завершення своєї промови генерал-командор Віктор Лях висловив вдячність усім прихожанам і гостям храму Різдва Богородиці с. Кам’янка за спільні молитви.
Дорогою додому генерал-командор Віктор Лях і генерал-хорунжий Василь Северин заїхали до Хресто-Воздвиженського храму м. Боромля, щоб подивитися на фруктовий сад, висаджений козаками навесні 2018 року. Зраділи з того, що деякі з яблунь і груш вже плодоносять. Однак, окремі місця території храму потребують додаткових підсаджень. Це під силу козакам. Бо ж, працюючи під гаслом «Відродимо славу монастирських і церковних садів», переконані, що вони будуть справжнім скарбом і окрасою наших храмів. Стануть квітнути, плодоносити та з насолодою споживатися прихожанами Української Православної Церкви.
Прес-центр Сумської паланки
МГО «Козацтво Запорозьке»
© 2022 МГО "Козацтво Запорозьке"
Пишіть нам: