gallery/n_head_smol
gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2

        Люди, які  хочуть прийти до Бога, – завжди роблять добрі справи. Прикладом може бути участь козаків МГО «Козацтво Запорозьке» (МГО КЗ) у освячені храму Великомученика Георгія Побідоносця, що у селі Дунаєць Глухівського району Сумщини та інших особливо значимих для Української Православної Церкви (УПЦ), масових релігійних дійствах УПЦ. 

ОСВЯЧЕННІ ВІДРОДЖЕНОГО ХРАМУ

ГЕОРГІЯ ПОБІДОНОСЦЯ У СЕЛІ ДУНАЄЦЬ НА СУМЩИНІ

         26 травня 2019 року Козаки та Берегині Сумської паланки (МГО КЗ), на чолі з її отаманом – генерал-командором Віктором Ляхом, взяли активну участь в урочистостях з нагоди освячення цього відновленого козацького храму. До такої видатної події приєдналися близько двох тисяч віруючих з усіх районів Сумщини,яки радісно зустрічали архієреїв, котрі прибували сюди для здійснення урочистого Богослужіння.

gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2

         Трохи історії. За писемними джерелами село Дунаєць засноване в першій половині ХVІІ ст. козаком Радьком. Однак на території села Дунаєцьі неподалік від ньогоможна знайти залишки древніших поселень, у тому числі й давньоруського городища ХІ – ХІІІ століть. В цій час за свідченнями старожилів, тут ще в 1663 – 1668 роках  поселилися козаки, заснувавши Дунаєцьку Слобідку.

          Козацькою слободою, що на сьогодні розташована на території села Дунаєць, заволодів тоді гетьман Іван Самойлович. Коли гетьмана не стало, його зять – князь Юрій Четвертинський приютив в своєму хуторі вдову скинутого гетьмана і свою наречену, з якою одружився на початку 1660 року. Дунаєцька Слобідка залишалась в його власності. В 1697 році князь Четвертинський потрапив в татарський полон, в якому пробув декілька років. Коли вінзвільнився з полону, гетьманІван Мазепа дав йому «за полоннейого терпіння» три села, в тому числі і Дунаєць…

          В селі народився жив і працював видатний український історик, поет, композитор, музикознавець Микола Андрійович Маркевич (1804 – 1861).Він фінансував будівництво мурованого храму Георгія Побідоносця Спорудження тривало шість років з 1824 по 1830 роки. Цеглу виділив з власного заводу поміщик М. Скоропадський, економія якого знаходилась неподалік нового козацького храму.

          В 1963 роки військові потужними тягачами скинули з мурованого храму Георгія Побідоносця хрести і стягли куполи, але товсті стіни не піддались військовим машинам. Рвалися міцні троси, але церковна споруда була непохитною...

        Тільки в 2003 році мешканці селарозпочали відроджувати понівечений і занедбаний храм. Повернули на банікуполи. Встановили на них хрести…

         З благословення архієпископа Конотопського і Глухівського ЛУКИ було встановлено Поклоний хрест, зроблений місцевим художником, церковним старостою Володимиром Красовським. Згодом до Богоугодної справи земляків долучився Петро Цигикал. Він зумів достукатися до серця столичного підприємця Миколи Єжова. За їхньої матеріальної і організаційної допомоги було налагоджено активне відновлення багатства й величі старовинного  козацького храму Георгія Побідоносця.

         Відродження понівеченого 195-ти річного козацького храму на честь святого великомученика Георгія Побідоносця закінчилося у травні 2019 року

       Сьогодні віруючі здійснили сюди паломництво, щоб не тільки прийняти участь в освяченні храму, а й вклонитися мощам святих. На поклоніння віруючим до храму привезли мощі вмч. Георгія Побідоносця, сщмч. Харалампія та мощевик із мощами ще 50-ти угодників Божих.

Очолив святкове урочисте Богослужіння архієпископ Конотопський і Глухівський РОМАН. Архіпастирю співслужили: архієпископ Ніжинський та Прилуцький КЛІМЕНТ, єпископ Путивльський АНТОНІЙ, єпископ Южненський ДІОДОР та духовенство Єпархії.

gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2
gallery/depositphotos_2

          Під час літургії була піднесена молитва за мир в Україні, а після молитви «Отче наш» до віруючих зі словом проповіді звернувся владика Климент. На завершення, архіпастирі разом з вірянами молитовно звернулися до святих – Георгія Побідоносця та Харалампія.

          Духовні заходи, що проводились під куполом неба, супроводжувались працівниками поліції, а всередині храму та наприлеглій території здійснювались козаками Сумської паланки МГО КЗ, де отаманом паланки є генерал-командор Віктор Лях. Їм в цьому допомагали козаки Слобідського Православного козацтва де Окружним отаманом є генерал-хорунжий Сергій Козирєв.

          Присутність козаків, в козацьких одностроях, з повагою сприймається присутніми і сприяє священикам спокійно здійснювати церковну службу у храмі.

          На таких масових заходах козаки часто виступають у ролі релігійних  гідів: підказують де розміщені ті чи інші ікони, мощі святих; радять не самим пробиватися через щільну масу віруючих, а передавати через інших заздоровні та заупокійні записки, чи просити інших поставити за них свічки до тої чи іншої святині; нагадують, що негоже  ходити по храму під час читання Євангелія; радять прибулим непокидати храм, доки вони не прикладуться до хреста у руках священика і не закриються Царські врата.

          Миряни знають та впевнені, що козаки збережутьу храмі порядок під час проведення церковної служби. А щоб у цьому було все гаразд мирянам потрібно: не штовхатися, не говорити даремно, не обговорювати вчинки інших, а більше молитися та поклонятися Святиням храму.

         Коли козаки заходять до храму, то часто прикладаються до багатьох святинь, адже не знають від якої ікони до них прийде Божа Благодать. Козакам, як представникам воїнства Христового, доводиться одночасно нести козацький послух із забезпечення відповідного релігійного порядку, сповідуватися та причащатися святих Таїнств. Козацька служба не закінчується цілуванням Хреста і закриванням Царських врат.

          І в цей раз Козаки та Берегині Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке» гарно справилися зі своїми громадськими обов’язками, за що отримали схвальні відгуки від священиків і численних прихожан Української православної Церкви.

 

Прес-служба МГО "Козацтво Запорозьке"

- за матеріалом  Сумської паланки МГО КЗ.

gallery/depositphotos_2