КОЗАЦЬКЕ ВІТАННЯ ВОЇНАМ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТАМ

           Дитячу козацьку чоту імені святого праведного Петра Калнишевського зустрічали тривалими бурними оплесками. 14 лютого 2019 року козачата гідно вийшли на сцену Сумського театру юного глядача, адже саме їм – учням 2-В козацького класу КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25 м. Суми – випала честь відкривати урочистості з нагоди 30-ї річниці виводу військ з Афганістану. Короткі лаконічні слова ведучого й гучна хорова декламація дитячої презентації сколихнула театральну залу, викликала у глядачів сплеск радості, гарних емоційних почуттів і віру в майбутнє України:

З давніх пір, з глибин віків
Суми – місто козаків.
Ми сміливі, ми – сумські
Козачата слобідські!

        Наперед дитячої козацької чоти виходить Артем Варуха й, немов бувалий воїн, виразно й урочисто гучно чеканить слова:

Рясніє календар новими датами,
А серед них – сумний і болісний Афган!
Важкі шляхи судилося пройти солдатам
Крізь віхоли піщаних бур
І полум’я боїв Гардеса й Кандагара.

        Про полум’я боїв Гардеса й Кандагара козачатам повідали воїни-інтернаціоналісти, серед яких і полковник Володимир Щеглов, а про віхоли піщаних бур Афганістану майбутнім захисникам Вітчизни розповів їхній козацький наставник генерал-командор Віктор Лях. Тож, козачата, вже задовго до виходу на театральну сцену, своїми дитячими серцями пережили далекі героїчні вчинки своїх співвітчизників – героїв Афгану. У своїй дитячій уяві козачата подорослішали, змужніли. На сцені викладаються в повну силу.
        Єгор Герасименко продовжує карбувати слова:

Була війна жорстока і кривава.
Горів вогонь і забирав життя.
Учасникам боїв – довічна слава!
І тричі тим, хто в залі тут сидить!

          Козачата роблять крок вперед і злагоджено та гучно вигукують:          

Воїнам-інтернаціоналістам – Слава! Слава! Сла-а –в-а-а-а! 

        У такі хвилини діти немов би перевтілюються, невпізнано міняються в кращий бік. Серед них постійно знаходиться і їхня вчителька – берегиня Ліна Крівшенко, яка дуже переживає і водночас пишається своїми вихованцями, підстраховує їх. Адже багато дитячих виступів перериваються бурними оплесками вражених воїнів-інтернаціоналістів й учасників бойових дій на Сході України.

           І знову наперед виходять Кіра Казбан і Михайло Кондратюк. Вони виголошують слава вдячності усім тим, хто вижив у тій кривавій війні:

Усі хто вижив у Афгані,
Хто вистояв, у тій війні.
Для нас Ви, істинні герої,
Як ті, що спочивають у землі.
У Вас уже і скроні засріблились
За три десятки трудових років,
Але ж ви й досі залишаєтесь солдатами,
Готовими іти за Україну в бій!

        У виконанні дитячої козацької чоти імені святого праведного Петра Калнишевського звучить пісня «За славу і за волю» у якій використовуються барабани й козацькі списи, що значно підсилює й по-особливому забарвлює зміст такої патріотичної пісні. Зал знову зривається оплесками і схвальними вигуками на адресу козачат, а ті хором гучно та злагоджено декламують: «Хай все буде добре».

        І знову наперед виходять Ілона Алексенко, Тимофій Толстенков і Поліна Акіменко, щоб побажати воїнам-афганцям, воїнам антитерористичної операції на Сході України і всім присутнім у театральній залі добра, щастя й гарної долі, успіхів у праці на користь родини й України, кохання й радості...

        Після таких щирих побажань на адресу афганців й тих, хто й досі відстоює цілісність нашої Вітчизни , а також усіх учасників бойових дій в інших куточках світу, ветерани встали і вдячно аплодували дітям.
         У виконанні козацького ансамблю прозвучала пісня «Сім шляхів». Солістами були Кіра Казбан і Тимофій Леоненко.

На завершення свого виступу козачата хором вигукували:

Віват, Кандагар і Герат!
Віват, Файзабад і Ганзі
Віват, Хайратон і Шиндант!
Віват – вам усім, дорогі шураві.
Віват, Кундуз і Баграм!
Віват, Кабул і Саланг!
Віват, Пулі-Хумрі І Гардез!
Віват, вам усі, дорогі шураві.

       На такі вигуки козачат воїни-афганці відреагували вставанням і вдячними оплесками. Козачата з честю виконали свій патріотичний обов’язок і гідно сходили з театральної сцени під схвальні відгуки розчулених фронтовиків. Несли з собою мішок солодких дарунків від мужніх і добрих афганців і, звичайно ж, – незабутні враження, які ще довго надихатимуть їх на здійснення нових корисних вчинків.

ЯК КОЗАЧАТА СВЯТКУВАЛИ СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

      У цьому матеріалі ми хочемо розповісти вам про те, як учні дитячої козацької чоти імені святого праведного Петра Калнишевського КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25 м. Суми святкували Стрітення Господнє. Козачата почали готувалися задовго до його проведення. Із Закону Божого вони дізналися, що подія, коли святі Симеон і Анна зустріли в Ієрусалимському храмі принесеного Божою Матір’ю та Іосифом Младенця Христа і прославили Його, називається празником Стрітення Господнього – зустрічі Господа. Святкується Православною Церквою, як одне з великих свят, 15 лютого на 40-й день після Різдва Христового. Руками козачат і берегині Ліни Крівшенко – учителя 2-В козацького класу – у рекреаційній зоні початкової школи була прикрашена імпровізована сцена, на якій зверху великими вирізаними букв викладено дату й назву свята. Нижче розміщено ікону Стрітення Господнього на якій відображено визначну для віруючих реальну історичну подію: Матір Божа передає Немовля Ісуса на руки праведного і благочестивого старця Симеона, за ними стоять благочестива вдова Анна-пророчиця, яка служила Богові постом і молитвою день і ніч, та Іосиф, котрий тримає двох голубів, принесених для жертви. На столі, накритому скатертино, стоять запалені свічки та свячена вода. З одного боку сцени – малюнки козачат, приурочені святу, з другого боку – магнітна дошка з ключовими словами, що відображають події Стрітення Господнього.

      15 лютого 2019 року у рекреації початкової школи зібралися школярі молодших класів. Вони оплесками зустріли учнів 2-В козацького класу, котрі підготували для них вітальну програму, приурочену великому християнському святу.
         Козачата розповіли своїм одноліткам і старшим за віком про те, що у Стрітення Господнє, як і в Святе Різдво Христос являє усім нам своє Божество. Нагадали молодшим школярам про історію Стрітення Сина Божого сивочолим праведним Симеоном, який з трепітною радістю зустрів і прославив Ісуса.

          Козачата показали учням початкової школи міні-виставу Стрітення Господнього:
       До умовної хатини заходять три хлопчики із с вічками. Один із них повідомляє дітям, що у нашого християнського народу є звичай, пов'язаний зі святом Христового Стрітення – освячення води та свічок.

Хлопчики:
– Добрий день цій хаті.
Господиня:
– Добрий день! А звідки ви йдете?
Хлопчики:
– З церкви йдемо, свічки та воду посвятили.
Господиня:
– Заходьте до нашої хати, посидьте з нами. Дуже добре, що пам'ятаєте народний звичай – свічки та воду на Стрітення святити. Свічки називали громічними. Це тому, що на свято запалювали свічки, щоб врятуватися від грому та блискавиці. От і ми зараз це зробимо.

Господиня запалює свічку і промовляє:
– Запалю я свічку, щоб горіла,
Щоб грім та блискавка
Ваш будинок не спалили.
Ой, свічечка-свіча та свята водиця,
Від біди нас бережи
Й урожай майбутній вбережи
.

          Ще у старину казали, що така освячена вода має цілющу силу. Якщо нею розтерти хворі місця, вони перестають боліти.
Хлопчик:
– Мені також розповідали тато й мама, що Стрітенська вода, освічена у церковному храмі є дуже цілющою. Її радять набирати у невживану посудину і зберігати за образами та вживати впродовж цілого ріку.
        З далекої старини Стрітенською водою зцілювалися від усяких хвороб, нею благословляли синів на військову службу, проводжали у далекі небезпечні мандрівки. Нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовисько, домашню птицю та бджіл.
Дівчинка:
А я у велике свято
Набрала з криниці святої водиці.
Буду умиватися, сили набиратися.

Хлопчик:
В людей веселіють, яснішають лиця.
Їм силу бадьору вертає водиця.

         Розповіді козачат про свято Стрітення Господнього доповнила берегиня Ліна Миколаївна – їхня вчителька. Вона розповіла, що у багатьох українських родин є цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні свята Стрітення Господнього жінки випікали печиво у вигляді жайворонків і голубів.
         У зв’язку з цим Ліна Миколаївна поділилася з дітьми секретами приготування здобного тіста та запросила їх до майстер-класу з ліплення та випікання маленьких святкових голубів.

           Та, мабуть, найприємнішим для маленьких школярів було споживання власноруч виготовлених смаколиків.

Вгору

Інформація надана отаманом Сумської паланки МГО "Козацтво Запорозьке" - Генерал-командором Віктором Лях

FREEhost.UA best hosting in Ukraine