07 листопада 2024 року я навідався до козацької родини Захарчуків, що мешкає на Хмельниччині. Віталій і Марина – грибники. Тож одразу запросили мене на екскурсію до листяного лісу. Листопад з дерев у цей час фактично завершується і ми йдемо по м’якому килиму з золотавого листового опаду. На ньому дуже важко угледіти шапки опеньків, яких тут немало. Доводиться промацувати їх тонкими паличками, що викликає і азарт, і легеньку втому. І от – чудо! Вдалині видніється куртина грибів на досить високому товстелезному пні. Я з радістю прямую до нього.  З відстані 10 – 7 метрів здається, що бачу осінні опеньки з товстими ніжками. Моя радість подвоюється…
    Але, що це? Лускатка звичайна! Вона здається яскраво-золотистою у променях осіннього сонця. Не випадково цей гриб ще має назви: лускатка золотиста, або опеньок золоторунний. Лусочки баченого гриба настільки тонкі та м’які, що нагадують опушення – руно, яким природа-матінка наділила його для збереження від нічних листопадових заморозків.
    Скупчення семи золотавих грибів було таким гарним, що уявлялося вишуканим цвітінням розкішної великої квітки, що милувала очі.      Несподіваність дару осіннього лісу полягала і в тому, що його було знайдено саме 07 листопада. Знайдено цей чарівний лісовий дар таким, що щойно почав рости. На це вказували молоді, ще не розкриті, шапки та ніжки грибів щільно вкриті ніжними опушеними лусочками.
    Лускатка звичайна (лускатка золотиста, опеньок золотистий, опеньок золоторунний, королівський опеньок) – маловідомий їстівний шапковий гриб 4 категорії. Зазвичай росте численними групами плодових тіл на стовбурах і пнях дерев (інколи біля чи навколо них) у листяних, мішаних та хвойних лісах з липня по жовтень.

    У нашому випадку – це майже третина листопаду.
    Збирати лускатку – одна насолода. Як правило, такі гриби завжди чисті, красиві, м’ясисті, тверді, пружні. Їх майже не потрібно перебирати.             
    Найчастіше вони вживаються маринованими та смаженими з відповідною підготовкою до споживання.
    Їх обов’язково відварюють у підсоленій воді близько 20 – 25 хвилин, під час чого гриби позбавляються гіркуватого присмаку, неприємного землистого аромату, редькового смаку, шкідливих речовин та лусочок.  Відвар зливають, лусочки із шапочок і ніжок змивають водою. Промивають чистою водою і самі гриби, які використовуються в салатах, перших і других стравах. З них роблять грибну ікру. Смаженими грибами начиняють пиріжки, завиванці, картопляні зрази, тощо
    Лускатка звичайна не тільки їстівний, а й корисний, для здоров’я людини  й тварини, гриб. Він має цінні оздоровчі й лікувальні властивості. Містить в собі багато корисних для людини вітамінів та антибактерицидних речовин. На її основі розробляють ліки проти подагри. Споживання лускатки звичайної позитивно впливає на зміцнення іммунної системи людини.
    Цей гриб викликає неабиякий інтерес у козаків і пересічних громадян, котрі мають потребу у знаннях про виживання людей в умовах дикої природи.

 


Віктор Лезо, кореспондент прес-центру
 МГО «Козацтво Запорозьке»

НЕСПОДІВАНИЙ ДАР ОСІННЬОГО ЛІСУ